КУБРИК - муж. орлоплек, пространство между орлоп-палубою (самою нижнею) и гондеком; кубрик, низший жилой ярус, под нижними пушечными портами, а частью под водою: там мичманские каюты и перевязка раненых. Кубриковый, кубричный, к кубрику относящийся
КУБУРА - КУБУРА, см. кобура.
КУБЫС - муж. (кубышка) болотное растение Typha latifolia, палочник, рогоз, рогоза, чакан, куга, тырлык. пыж, чиж? початки, бадья, оробинец.
КУБЫТЬ - нареч., тамб. будто, как будто бы, похоже на то, кажись, кесь. Кубыть он баял?
КУБЫШКА - КУБЫШКА, см. кубан.
КУБЯКАТЬ - КУБЯКАТЬ, кувякать, мямкать, мямлить, чавкать, говорить невнятно;
*| визжать, плакать. Кубяка, кувяка об. мямля, вялый, лентяй, мешок.
*| Кувяка, кувя, увя, куватка об., курск. младенец, новорожденное дитя. Кувякнуть что, влад. кинуть, бросить плашмя, шлепнуть. -ся, упасть, шлепнуться. Кувичка муж., мн., южн., курск. панова свирель, камышевые дудочки, подобранные и слепленные смолою в ряд, под строй.
Толковый словарь Даля - (Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. Спб., 1863-1909.)
КУВАЛДА => КУВЕРИТЬСЯКУВАЛДА., КУВАРДЫШ., КУВАТКА., КУВЕРЗЕНЬ., КУВЕРИТЬСЯ., ...
КУВЕРТ => КУВШИНКУВЕРТ., КУВИЧКИ., КУВШИН., ...
КУВЫКАТЬ => КУВЫРКАТЬКУВЫКАТЬ., КУВЫЛЯТЬ., КУВЫРДАТЬСЯ., КУВЫРЗЕНЬ., КУВЫРКАТЬ., ...